8 та 9 червня на сцені Національного академічного драматичного театру імені І.Франка в місті Київ відбулись гастролі Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії імені М.С.Щепкіна.

Щепкінці презентували столиці прем’єри 85-го театрального сезону – комедійну гру «Відключені» за п’єсою Моріса Панича «Спостерігач» (режисер-постановник – А.Меженін) та антиапокаліптичну феєрію «Лісова пісня» за твором Лесі Українки (режисер-постановник Р.Козак), які вже встигли завоювати прихильність глядачів різних регіонів України.

У виставі «Відключені», використовуючи формат жартівливої гри віч-на-віч, щепкінці намагались “включити” зазвичай пасивного глядача в проблематику героїв. Нелінійний сценічний монтаж та глибока драматургія, не побутовий спосіб існування актора, метафоричний реквізит та жива прозора атмосфера – ось, що запропонували глядачам столиці молоді актори театру Владислав Писарев та Дмитро Некрасов.

180619_Lisova_pisnia1

Щодо вистави «Лісова пісня», у якій задіяні усі структури театру: і драма, і балет, і хор, і оркестр, то столичний глядач виставу такого рівня сприйняв чуйно, емоційно та щиро. Запрошені гості, критики, експерти та відвідувачі вистави гаряче аплодували сумським митцям не лише задля годиться. Віримо, що це було дійсно щире сприйняття геніального твору Лесі Українки, який сумським митцям вдалося донести до серця столичного глядача.

180619_Lisova_pisnia2

Гадаємо, що вистава підкорила глядача саме своєю неймовірною енергетикою, чистотою почуттів, високим емоційним забарвленням. Отримано багато позитивних відгуків щодо творчості, як досвідчених митців, серед яких: заслужені артисти України Тамара Корінна, Сергій Медін, Марія Грищенко, артисти Юрій Оноприйко, Артем Кнопік, Сергій Великодний, Юрій Садовничий, Марія Корінна, Владислав Калініченко, молоді виконавці, а це перед усім: Діана Каландарішвілі, Катерина Саченко, Владислав Писарев, Дмитро Некрасов, Сергій Завгородній, Максим Шолох та інші. Незабутнє враження справив оркестр (головний диригент – заслужений працівник культури України Віталій Тамілін), хор (головний хормейстер Тетяна Ластовецька, хормейстер Катерина Рохіна), балет (балетмейстер-постановник Ольга Семьошкіна, балетмейстер театру Сергій Великодний).

***

Прем’єра цієї вистави на сцені театру ім. Щепкіна відбулася восени минулого року. Ось як писав про цю подію сумський медіа-портал «Агентство Творческих Событий»:

У Сумах щепкінці поставили нову «Лісову пісню»

У Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М.С. Щепкіна чергова прем’єра. На цей раз — вистава «Лісова пісня» за однойменною п’єсою Лесі Українки. Режисер-постановник – Роман Козак.

Вже традиційно для останніх часів класична п’єса у трактовці театру ім. Щепкіна виглядає сповненою актуальної проблематики, енергетики та ритміки.

Відразу після відкриття завіси глядач опиняється у світі незвичних, навіть дещо екзотичних декорацій і костюмів, які переносять його в язичницький міф, де поруч з людьми живуть дивні істоти — духи води, лісу, поля.

180619_Lisova_pisnia3

Це світ, в якому до приходу християнства жили наші пращури. Відразу відмітимо роботу сценографа – Алїї Байтенової та костюми від Алії Байтенової та Любові Медвідь. Їм вдалося, з одного боку, зберегти давній слов’янський колорит і поєднати його з сучасністю, а з другого — відійти від вже набридлої провінційної «шароварщини», але не загубити національні риси і втриматись на тій межі, де українська метафора стає світовою.

Першими на сцені з’являються хор – як апеляція до давньогрецького театру — та артисти балету (балетмейстер – Ольга Семьошкіна, хормейстер – Катерина Рохіна). Музика, спів та рухи органічно вплітаються в візуальну картинку сцени і практично миттєво переносять глядача в реалії дійства, якому протягом наступних двох годин він буде співпереживати.

180619_Lisova_pisnia4

А далі починаються пристрасті. Ми не випадково спочатку так багато уваги приділили доакторській роботі. Все вищеназване не тільки створює унікальну атмосферу, в яку не потрібно зусиллям волі вмикатися, приходячи зі своєї повсякденності. Одяг акторів, вигляд сцени, музика, пластика – все так органічно і унікально збіглося, як це відбувається в живій природі. А далі глядачі вже просто поринають у вир різнобарвних подій та слідкують за низкою сюжетних ліній, які режисер напрочуд вдало поєднав в одну велику історію.

По-перше, це лінія великого і трагічного кохання Лукаша (Юрій Оноприйко) та Мавки (Діана Каландарішвілі), чимось схожа на любов Ромео та Джульєтти. Такі ж по суті обставини непорозуміння світів в яких живуть закохані (у даному випадку — це люди і природа). І таке ж возз’єднання в іншому, вже неземному житті.

По-друге, це тема ціни зради – коли Мавка іде жати в поле, де вона робить боляче своїй сестрі — Русалці Польовій (Катерина Саченко). Зради заради кохання. І тут питання – яку ціну можна платити за любов?

По-третє, стосунки людей. Це яскраво проявляється у трикутнику Килина (Олена Оноприйко), мати Лукашева (засл. артиска України Тамара Корінна) та Лукаш. Всі вони до кінця, до війни відстоюють якісь свої особисті побутові, по великому рахунку, незначні цінності, а в результаті, гине все, що вони створили.

По-четверте, це проблематика співіснування відмінних світів (людей та природи). Тут звернемо увагу на підкреслено урбаністичні костюми людей та атрибутику, з якою вони пов’язані. Та на роль Дядька Лева-Лісовика (засл. артист України Сергій Медін), який за режисерським задумом намагається поєднати ці ворожі світи. У автора п’єси, до речі, це різні персонажі.

А ще окреме свято — справжня, колоритна, вишукана поетична українська мова Лесі Українки, яка сама створює неповторну реальність, одночасно дозволяючи авторам використовувати символи та метафори, які підіймають проблематику вистави до космічного рівня.

А ще – і це край важливо — дійство вийшло просто цікавим. Глядачу не треба напружуватись, у нього немає часу нудьгувати — кожної миті на сцені щось відбувається, і все працює на одну мету. І прекрасна гра акторів – вони так, з таким молодим завзяттям і, одночасно, глибиною проживають свої ролі, що виникає щемке відчуття справжнього життя.

Минулий сезон щепкінці завершили прем’єрою. І це була теж вистава за п’єсою Лесі Українки «Одержима» у постановці Романа Козака. І знов прем’єра, і знову Леся…

До слова, художній керівник театру ім. Щепкіна Антон Меженін, як відомо, — представник харківської театральної школи. А режисер «Лісової пісні» — Роман Козак – львівської. Поєднання двох столичних театральних традицій на сумській сцені, безумовно, виглядає вельми цікавим і продуктивним. Обидва спектаклі сміливо можна везти на будь-які гастролі і фестивалі.

Офіційні дати прем’єри нової вистави Сумського обласного академічного театру драми і музичної комедії ім. М.С. Щепкіна «Лісова пісня» у Сумах -20, 21 и 29 жовтня 2017 року.

Не пропустіть.

***

Прем’єри і презентації вистави на кращих сценах України відбулися.

Слідкуйте за афішею театру.

Адреса: м.Суми, Театральна площа, 1,
Адміністратор: +380 (542) 22-30-14 (з питань репертуару та розповсюдження квитків).
Каса театру: +380 (542) 22-16-88 (з питань вартості квитків).

За матеріалами сайтів:

http://musicdrama.com.ua/
Гастролі Академічного театру імені М.С. Щепкіна у місті Київ

http://creativpodiya.com/posts/57976
У Сумах щепкінці поставили нову «Лісову пісню»
Ігор Касьяненко
19.10.2017

Advertisements