У радіозверненні від «Совинформбюро»  йшлося: «Протягом 8 серпня 1943 року на Харківському напрямку наші війська продовжували успішно розвивати наступ і, просунувшись вперед від 12 до 15 кілометрів, зайняли понад 60 населених пунктів, в тому числі місто Богодухів, районний центр і залізничну станцію Краснопілля, районний центр Велика Писарівка і великі населені пункти Жигайлівка, Тарасівка, Ямне, Куп’єваха, Крисине, Довжик (26 кілометрів на північний захід від Харкова), Петрівка, Черемошне».

Не надто насичена інформація, але важко уявити, що відчували наші земляки, розкидані війною по білому світу, воїни-краснопільчани, що звільняли території інших населених пунктів Радянського Союзу від гітлерівського фашизму, коли почули ці пару рядків про звільнення рідного селища. А хтось  вже загинув, так і не дочекашись священої звістки… Для тих, хто  пережив німецьку окупацію і на власні очі бачив, якою ціною далось звільнення селища,  8 серпня  назавжди стало в один ряд із Великою Перемогою.

2

3

4

З тих пір пройшло 75 років,  тих ветеранів-земляків, які звільняли селище, вже немає серед нас, тай самих учасників Другої світової можна перерахувати на пальцях, але це не означає, що не треба згадувати їх подвиг.

Більше матеріалів про звільнення Краснопілля, відомі факти і не дуже  читайте у найближчому номері “Перемоги”.

Є НОВИНИ? ЦІКАВІ ТЕМИ? ПИШІТЬ motsnyi1976@ukr.net

ТЕЛЕФОНУЙТЕ 050-064-94-14