Доброго дня, шановна редакціє!

У №3 газети «Перемога» за 18 січня в рубриці «Ці дні в історії району» був опублікований матеріал про більш ніж десятирічну діяльність лялькового гуртка в районному Будинку культури. У цьому дописі згадана навіть вистава «Золоте курча», яка, як і чимало інших, мала успіх у глядачів. Та мені б хотілося щоб була згадана і засновник, і незмінний керівник гуртка, моя мама – Салганік Катерина Михайлівна. Цей гурток тримався на маминому ентузіазмі протягом багатьох років. Моїм батькам, постійним підписникам нашої районної газети з було б приємно побачити згадку про себе на знайомих сторінках. До речі, 18 лютого виповниться 57 років їхнього подружнього життя.

Мої мама і тато, Катерина Михайлівна та Йосип Петрович Салганік, потрапили до Краснопілля у 1970-му році і до нинішнього часу мешкають тут.

Мама, маючи бібліотечну освіту, пропрацювала у районному відділі культури увесь час, пройшовши шлях від інспектора до завідуючого. І зараз, перебуваючи на заслуженому відпочинку, дуже радіє, зустрічаючи своїх бувших колег, які з теплотою згадують минулі часи. Дуже часто зустрічаємо краснопільчан, після щирих обіймів з якими, мама з гордістю каже: «Це мої гуртківці!». Вона добре пам’ятає хто з дітей грав котика, а хто лисичку, хто випадково зламав ногу у відповідальний момент, а хто його замінив… Таких історій багато: і про поїздки до віддалених сел, і про чаювання з печивом та цукерками.

Тато завжди був поруч. Йосип Петрович у 14 років втратив батька. Його мама трьом дітям дала гарну освіту. За направленням з Вінницької області до с. Василівка Лебединського району тато приїхав на роботу і тут зустрів мою маму. У 1962 році відсвяткували весілля. По закінченні Московського інституту інженерів сільського господарства приїхав до Краснопілля. Працював заступником керуючого районної сільгосптехніки з автотранспорту протягом двох десятиріч, працював на посаді директора місцевого АТП. Перед виходом на заслужений відпочинок працював у Краснопільській селищній раді, приймав участь у роботі багатьох громадських організацій. Завжди був чесним та принциповим.

2

Разом Йосип Петрович та Катерина Михайлівна виховали дочку і сина, мають чотирьох внуків і двох правнучок, побудували будинок, а вже дерев насадили…

Зараз живуть звичайним життям, піклуючись одне про одного та допомагаючи усім нам своїми справами та порадами.

З повагою, Бойченко Ірина Йосипівна.

Інф. “Перемоги”

Є НОВИНИ? ЦІКАВІ ТЕМИ? ПИШІТЬ  motsnyi1976@ukr.net

ТЕЛЕФОНУЙТЕ 050-064-94-14