Прокурором Краснопільського відділу Охтирської місцевої прокуратури Явтушенком Ю.О. зі студентами Краснопільського ПТУ-43 проведено заняття на тему: «Права дитини в Україні. Щодо відповідальності неповнолітніх за вчинення правопорушень і злочинів. Відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.»

Зокрема, зауважено, що у 1989 році була прийнята Конвенція про права дитини, де був перелік усіх сучасних прав і свобод дітей. Конвенція має 54 статті, які оголошують всі права дитини в світі. Конвенція є основним і для визначення прав дитини в Україні. Згідно з цим документом було визначено закінчення дитячого віку -18 років, коли дитина отримувала всі права нарівні з дорослими. Конвенція є обов’язковою для виконання в усьому світі.

В Україні права дитини визначає і захищає Сімейний Кодекс, в основі якого лежить Конвенція. Як і конвенція ООН, він визначає межу дитячого віку – 18 років. При вирішенні юридичного питання щодо дитини старше 10 років обов’язково враховується його думка. Згідно з Конституцією, у дітей є такі ж права, як у дорослих, проте юридично вони поки обмежені в своїх діях. Часткова кримінальна відповідальність настає вже в 14 років, повна – після 18 років.

Одним з найважливіших напрямів виховної роботи з дітьми та молоддю є превентивне виховання та профілактична робота з подолання злочинності серед неповнолітніх. Аналіз стану правопорушень серед підлітків дає підстави вважати подолання криміногенної ситуації в дитячому та молодіжному середовищі проблемою гострою та актуальною для суспільства.

Так, протягом минулого року ухвалено 4 вироки відносно неповнолітніх (з них, тяжких – 2 та 2 середньої тяжкості).

У цьому ж році вже ухвалено 1 вирок відносно 2 неповнолітніх  за вчинення тяжкого злочину (за ч.3 ст.185 КК України), яким призначено покарання у виді громадських робіт.

Слід зазначити, що у разі вчинення неповнолітнім злочину, що не має великої суспільної небезпеки, а також якщо неповнолітній вчинив суспільно небезпечне діяння, але не досяг віку кримінальної відповідальності (14 років), до нього можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру. Вони не тягнуть за собою характерних для покарання негативних наслідків, насамперед судимості. Але якщо ці заходи не мали на порушника належного впливу, суд може вжити до нього суворіші примусові заходи аж до направлення у спеціальні заклади чи засудити до передбаченого законодавством покарання.

Тож питання превентивного виховання та попередження дитячої та підліткової злочинності завжди будуть перебувати на особливому контролі як правоохоронних, так і інших органів держави та місцевого самоврядування. Однак, без допомоги сім’ї та громадськості проблему дитячої злочинності не подолати.

Прокурор Краснопільського відділу

Охтирської місцевої прокуратури

О.Лисаченко

Є НОВИНИ? ЦІКАВІ ТЕМИ? ПИШІТЬ  motsnyi1976@ukr.net

ТЕЛЕФОНУЙТЕ 050-064-94-14