«У 2001-му з нелегкою душею залишав я Донбас. Належало розпочинати життя заново, а свіжа рана в душі ще давала про себе знати. Спалюючи за собою мости не думав, що колись моя нога ступить на донецьку землю…та в той час про теперішнє жахіття ніхто не здогадувався, а особисті проблеми здавались «кінцем світу». Лише тут, після перших обстрілів, 99% проблем перестають існувати»