Відразу хочу заспокоїти вас, шановні читачі, і внести ясність — таємно нової громади у нас ніхто не створив.  В основу цього матеріалу, як і тих, що вийдуть в наступних номерах, лягли нотатки з журналістського блокноту, зроблені під час прес-туру Харківщиною, організованого Харківським прес-клубом. 15 журналістів з Сумської, Харківської, Полтавської, Львівської, Тернопільської, Київської, Дніпропетровської, Луганської та інших областей відкрили для себе невідомі сторінки децентралізації.

ГРОМАДА БЕЗ ЧІТКО ВИЗНАЧЕНОГО ЦЕНТРУ

Тож почнемо з візиту до Олексіївської громади Лозівського району Харківської області.

Довідка: Олексіївська сільська територіальна громада була утворена в липні 2019 року внаслідок об’єднання 7 сільських рад. За результатами проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року до складу громади приєдналися ще 2 сільські ради, тепер же  Олексіївська сільська територіальна громада складається з 10 старостинських округів:  Центральна садиба  громади розташована в селі Олексіївка (населення 1543 чол.)  Площа територіальної громади: близько 600 км2. Чисельність населення громади: 7400. Сільське населення: 7400. На території громади функціонують:  2 ліцеї,  3 заклади освіти І – ІІІ ст, 1 заклад освіти І – ІІ ст. та 1, ДЮСШ.

Голова Олексіївської ОТГ Страхов Анатолій Анатолійович до цього сім каденцій обирався головою Єфремівської сільської ради Первомайського району, тож досвід має величезний. Каже, реформу децентралізації сприйняв з оптимізмом, бо будучи сільскьким головою відчував, що коли дати селу більше правових і фінансових повноважень – то можна вже за кілька років очікувати позитивних змін.

В чому особливість Олексіївської громади? Її голова не роздумуючи відповідає — в тому, що вона не має чітко визначеного центру.

— Реформа децентралізації, в моєму розумінні, це максимальне наближення послуг всім жителям громади на її території, — пояснює сільський голова. Тому якщо в інших громадах  пішли шляхом зменшення кількості старостинських округів, то ми навпаки на прохання самих жителів створили декілька додаткових старостатів. Маємо 25 населених пунктів, в яких живуть в середньому  від півтори тисячі чоловік, є по по 300 — 500, а є й село, де фактично мешкає сьогодні 65 людей (про це село піде мова далі). Тому намагаємося зберегти малочисельні населені пункти, залишаючи там старостинські округи, щоб жителі отримували послуги на місцях.  До речі, старостат — це ж теж робочі місця, сьогодні маємо 150 посадовців по громаді.

Ще не знаючи, що Верховна Рада прийме Закон, згідно якого староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, в Олексіївській громаді право обирати кандидатуру старост повністю віддали людям. Для цього провели зустрічі в кожному селі, на яких місцеві жителі самі висували того чи іншого кандидата. Результатом такого народовладдя стала заміна понад 70%  колишніх в.о. старост. Більшість з новопризначених старост не мали управлінського досвіду чи стажу державної служби, проте Анатолій Страхов відзначає, що час показав, що їх коефіцієнт корисної дії в рази більший за колишніх «досвідчених».

З чого ж наповнюється бюджет громади, чи створюються робочі місця? Анатолій Анатолійович відповідає, що завдяки залученню сезонних працівників сільськогосподарськими підприємствами, кількість платників податків інколи складає 8 тисяч чоловік на 7400 жителів, але, на жаль, такий «сплеск» економіки не надто тривалий. А взагалі Олексіївська громада, як і Краснопільська, як і Миропільська, не мають великих промислових підприємств, це сільсьгосподарський регіон.

— Я чітко усвідомлюю, що в найближчі роки не варто розраховувати на будівництво на нашій території заводу по виробництву «Мерседесів», тому треба ефективно працювати з тим, що маємо, а це в першу чергу, орендна плата за землю, — продовжує ділитись досвідом Анатолій Страхов.

«КОМУНІЗМ» ПО ОЛЕКСІЇВСЬКИ

Попри  порівняно невеликий бюджет, свою громаду сільський голова називає «соціально орієнтованою» і не без задоволення зазначає, що це саме деякі заздрісники придумали словосполучення «комунізм по Олексіївськи». За словами Анатолія Страхова, в минулому році лише на матеріальну допомогу тим, хто її потребує, виділено біля 400 тисяч гривень (суми коливаються від 3 до 5 тисяч). Також за рахунок громади застрахували всіх  дітей (1177 дітей шкільного  і дошкільного віку).

За кошти громади придбали автобус, що здійснює соціальні рейси до всіх населених пунктів згідно встановленого графіку. Для цього працевлаштували двох водіїв. Цим же автобусом за графіком до віддалених сіл виїздить соціальний перукар, який безкоштовно обслуговує сельчан (територія громади від краю до краю становить більше 70 кілометрів, тож при вартості квитка до центральної садиби 50 гривень лише в один бік, зачіска для сільського жителя справді обходилася б дорогувато).

А ще, як запевняє сільський голова,  в громаді взагалі відсутнє поняття тарифу за водопостачання. Як так?

— А ось так, — відповідає А. Страхов. — Жителі громади платять в середньому до 30 гривень за використання електроенергії для подачі води із скважин. Все інше — за кошти громади.А ще ми створили комунальне підприємство, яке отримало всі відповідні дозволи, сертифікати і тепер повністю забезпечує життєдіяльність громади — від ремонту приміщень до вуличного освітлення, утримує водомережу. Щоправда ще триває процедура передачі сільного майна до громади, тож техніку доводиться орендувати, але плануємо придбати два трактора. В минулому році хотіли придбати автомобіль для транспортування побутових відходів, але нам двічі «доброзичливці» зривали тендер.

До речі, старости в громаді отримують зарплату до 11 тисяч гривень, а голова — до 18 тисяч.

УСІ МЕДИКИ В ГРОМАДІ – ФОПи

Говорячи про реформу децентралізації  неможливо уникнути дискусії щодо реформи медичної. У рамках впровадження медичної реформи на території Олексіївської територіальної громади планується забезпечення надання первинної медичної допомоги сімейними лікарями – ФОП. Сільський голова Анатолій Страхов вважає таку форму надання медичної допомоги найбільш результативною.

— Нам не потрібен в громаді «центр первинної медико-санітарної допомоги», а також «директор центру»,його заступник,  «бухгалтер центру», «юрист центру», «завгосп центру» і так далі. На нашу кількість населення потрібно три кваліфікованих лікаря, — дещо шокує  сільський голова. Але тут же пояснює специфіку відносин з «первинкою», яка, виявляється, зареєстрована на території іншої громади і навіть іншої територіальної одиниці. Це призводить до того, що в деяких населених пунктах Олексіївської громади сімейного лікаря не бачили рік, а то й два, і це навіть при укладених деклараціях

— Держава по лінії НСЗУ виділяє на лікування наших мешканців 3 млн. 400 тис гривень, в той же час на сесію селищної ради  приходить директор «центру первинної медико-санітарної допомоги» і просить ще три мільйони. Але ж ці кошти йдуть на обслуговування громадян іншої громади. Скажіть, нам це цікаво? — задається питанням Анатолій Страхов, і тут же наголошує. — Моя позиція чітка — ми проводимо співбесіди з лікарями, які виказали бажання працювати сімейними лікарями-ФОП на території громади. Ми готові забезпечити їх транспортом, медичним обладнанням, приміщенням, але при умові — лікар має працювати лише для жителів нашої громади, тут має бути його робоче місце.

Сьогодні ж громада виділяє цільові кошти на туберкулін, придбання ліків для невідкладної допомоги в амбулаторіях, забезпечує транспортом хворих для проведення гемодіалізу тощо.  Поки  устатковуються питання із медиками-ФОПами, прийняли програми підтримки вторинного рівня медицини. Це дає можливість укласти угоду з ЦРЛ і залучити за гроші громади лікарів «вторинки» для проведення медичних оглядів і прийомі безпосередньо на території абмулаторій і ФАПів. Також виділені кошти для харчування жителів Олексіївської громади, які будуть проходити лікування у закладах вторинного рівня, оплату харчування донорів тощо.

КОЛО ЛІСУ

Пам’ятає слова сільського голови про ставку  на самозайнятість сільського населення? Прийшла пора пояснити і це, а допоможе нам в цьому наймолодший староста Верхньобишкинського старостинського округу Олексіївської громади Євген Полонський. 

Верхній Бишкин – вимираюче село. При 160 зареєстрованих жителів фактично тут проживає сьогодні 65 чоловік, середній вік яких – 65 років. Тим не менше молодий староста, який до свого призначення після виборів в жовтні минулого року працював в цьому ж селі директором будинку культури, виявився непоборним оптимістом.

— Так, наше село далеко від промислових центрів, від дороги. Хтось вважає це мінусом, а я переконаний, що для розвитку зеленого туризму, сільських кооперативів — це величезний плюс, — переконує Євгеній. —Ми готові бажаючим виділити земельні ділянки для особистого господарства, створення сімейних ферм. На жаль, більшість з тих, хто має земельні паї, обмежується тим, що здає їх в оренду, інколи за копійки, сільсгосппідприємствам, тоді, як при вмілому господарюванні з цих наділів можна отримувати великі прибутки.  Цим шляхом пішли у Польщі,  й українці працюють сьогодні на їх господарів замість того, щоб щось подібне створити в себе.

І таки створюють. Богдан Гвиздало — голова сільськогосподарського кооперативу «Екофорт»,  який розпочав свою роботу на території Верхньобишкинського старостинського округу на початку минулого року.   

— Перед тим, як розпочати роботу, ми вивчали і прораховували багато векторів діяльності.  Зупинились на вирощуванні, заморозці ягід, переробці їх у джеми, зборі лікарських рослин, але все це вимагає великих затрат, тож наразі шукаємо інвесторів,  сьогодні СК «Екофорт» приймає участь у Польському грантовому проєкті з переробки ягідної продукції, — розповідає Богдан. — Наразі створено пілотний проект пунктів прийому лікарських рослин у населення ОТГ. Чим вже може похвалитись наш кооператив, так це виробництвом продуктів бджільництва із села під торговою маркою «Бишкинський пчельник».  Мед з нашої пасіки, що налічує 90 бджолосімей, замовляють в  торгових точках Харкова, а подарункові набори вирушають в Китай, Сполучені Штати та країни Європи.

А ще в рамках розвитку програми зеленого туризму на території Великого Бишкину вже три роки діє  фестиваль «Коло лісу».

Що таке «Коло лісу» — це подорожі, велопрогулянки, танці, концерти і кінотеатр під відкритим небом, заняття йогою, етнокухня, проживання як в наметах, так і встилізованих селянських хатах. Кому цікаво, досить ввести назву сторінки у соціальній мережі Фейсбук «Коло лісу»  і можна більш детально ознайомитись з напрямками фестивалю. Вартість – 840 гривень за чотири дня перебування, за принципом «все включено». Знаєте, ми багато чого прораховували, планували, але навіть не могли подумати, що місцевим бабусям гості фестивалю будуть пропонувати гроші, щоб самим подоїти козу і пригоститись тим молоком чи запропонувати його своїм дітям. А ще сільські жителі залюбки продавали містянам яйця, молоко, овочі, фрукти і залишились задоволеними. До речі на час проведення фестивалів на 60 чоловік місцевого населення залучається 250, а то й більше гостей. Так що роботи місцевим жителям вистачає. Це і допомогти з ночлігом, і харчами забезпечити.

Але  за один день пізнати всі плюси і мінуси громади неможливо. Та й коментарі під новинами  на сторінці Олексіївської громади місцеві жителі пишуть  різні, і не завжди приємні та позитивні. Виходить, не такий вже й комунізм у них.

Але їздити, дивитися, навчатися, запозичати щось хороше все одно треба. Адже завжди було й буде  гарно там, де нас немає.

О. МОЦНИЙ

Газета “Перемога”