Під час розмов він завжди обіцяв приїхати до редакції, щоб зустрітися з колективом, виступити перед читачами зі своїми творами. Та ці зустрічі через нагальні справи відкладалися, і ось тепер ми знаємо – вони не стануться, бо 6 серпня зупинилося серце відомого українського письменника-гумориста, журналіста, прекрасної світлої людини, уродженця села Мозгове Прудника Михайла Васильовича.

Ім’я  нашого земляка добре відоме  читачам, тим, хто любить іскрометне слово, слово, яке висміює, викорінює з життя хапух, ледацюг, пихатих чиновників. Тих, хто заважає йти нам уперед.  Він автор численних фейлетонів, гуморесок,  книг, що схвально зустрічали в усіх куточках України. Не випадково колишній редактор журналу «Перець» лауреат шанованих республіканських літературних премій, його твори перекладалися багатьма мовами.

У рідному селі шанобливо ставилися до творчості  земляка. З юних літ він розпочав проби журналістського ремесла. Був редактором учнівської стінгазети у Великобобрицькій  середній школі. Його потяг до творчості помітили  працівники  газети «Перемога», на сторінках якої з*явилися перші публікації майбутнього талановитого письменника. З ними у нього установилися дружні стосунки. Завжди він тепло відгукувався про поради  Олександра Шкирі, Анатолія Загорулька, Олександра Козиря та інших.

Михайло Прудник не полишав творчості і коли вийшов на заслужений відпочинок, брав активну участь у громадській роботі, укладав збірки молодих гумористів і сатириків України, дбав, щоб вони у цей скрутний фінансовий час пошвидше виходили у світ. А ще разом з дружиною, також письменницею, журналісткою Світланою, відомою в Україні казкаркою, раділи успіхам своїх синів, які обрали фах батьків. Найстарший Михайло – кандидат політичних наук, телеміжнародник,  середній – Микола – випусковий редактор одного з українських телеканалів, а найменший Остап – артдиректор відомого  підприємства. У родини Прудників підростають два внуки. Ми висловлюємо усім глибокі співчуття з приводу тяжкої втрати – чоловіка, батька, дідуся. Нехай нашому колезі Михайлу Васильовичу буде пухом земля.

Колектив газети «Перемога».