Окупанти вже кілька тижнів тому залишили Рясне, але пані Юля й досі не може навести лад в батьківській хаті, в якій “хазяїнували”, яку грабували п’яні “асвабадітєлі”. Каже, їй бридко тепер торкатися речей, які брали до рук окупанти

“Навіть все сміття у відрі перебрали, мабуть якийсь скарб там шукали. Вони ходили сюди кілька днів поспіль, як на службу, випили все спиртне, що було в хаті, особливо припала їм до душі наша слив’янка, а потім заслали візок дитячою ковдрою, вдягли міліцейського кашкета, що знайшли в батьківській хаті, і п’яні катали один одного по вулиці, – розповідає жінка. – Це був якийсь шабаш. Таке тільки в кіно про поліцаїв бачили. А після всього цього їх командир кричав освітянам, що погано проводять агітацію, бо наші діти не хочуть їхати до росії. Та який дурень тепер туди захоче!. Один окупант нам сказав, що 28 березня Рясного не буде, його зітруть з лиця землі, а якби йому дозволили, то він сам би всіх розстріляв. А потім ми дізналися, що окупанти тихо залишили село. Ось тоді я справді злякалась, що можливо він не брехав”.

Як заходили окупаціні вйська до Рясного, чим займалися і, зрештою, як виходили, ми розповімо на прикладі однієї родини з Рясного і однієї хати, яка стала мовчазним свідком вакханалії “асвабадітєлєй”. Тож залишайтесь з “Перемогою”