Відповідно до Закону України «Про освіту», усі діти шкільного віку обов’язково мають здобувати загальну середню освіту, якщо немає поважних причин, які унеможливлюють навчання дитини. Яким був для Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів 2021-2022 навчальний рік та які виклики стоять перед освітянами у майбутньому навчальному році запитуємо у Олени Анатоліївни Прийми, директора Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Олено Анатоліївно, як пройшов 2021-2022 навчальний рік?

Одним словом не легко, довелося пройти ряд випробувань, найважче з яких – війна. Навчальний рік фактично розпочали з дистанційного навчання, так його і завершили. На жаль, життя кожного навчального закладу України розділилося до 24 лютого і після. У перші дні широкомасштабного вторгнення росії, відверто кажучи, ми не розуміли як продовжити навчання. Але потім Міністерство науки і освіти оголосило канікули, і це був час, щоб трішки оговтатися від подій, які відбувалися навколо, і продовжити навчальний процес. Завершили навчальний рік у відповідні терміни, видали документи про освіту.

До речі, новація була в тому, що четверокласники цього року вперше отримали свідоцтва про закінчення початкової школи. А наші випускники, які виявили бажання, пройшли національний мультипредметний тест (НМТ), продемонстрували свої знання. Основне завдання, яке ми ставили на час дистанційного навчання – дати знання, але перш за все намагалися підтримувати дітей психологічно, бо і дорослим людям складно переживати страхи, панічні
настрої, а дітям ще важче. Кожне онлайн-заняття починали з привітання, з позитивного налаштування. Шкільна психологічна служба працювала на сторінках соціальних мереж постійно, її працівники добирали різноманітні вправи, проводили заняття. Кожен педагог працював, і
кожен робив все, що можливо в цих умовах для того, щоб підтримати дітей, допомогти їм переживати всі ці події, дати якесь пояснення.

Як плануєте проводити навчальний процес у 2022-2023 році?

Стосовно планів на майбутнє – все складно. Раніше ми розробляли стратегію розвитку закладу освіти терміном на 5 років, зараз ця стратегія зменшилася до одного року, бо звісно, неможливо спрогнозувати, які події чи зміни відбудуться протягом року. Хотілося б, звісно, щоб це було офлайн-навчання, ми вже скучили за нашими школярами, діти сумують за школою, вчителями. Але як керівник, не погоджуся на очне навчання до того часу, поки не припиняться бойові дії, я не можу взяти на себе відповідальність за чиїсь скалічені життя. Близькість до кордону, велика кількість учнів, система оповіщення іноді спрацьовує запізно. Під час онлайн уроків, коли звучала тривожна сирена, вчителі переривали урок, і говорили: «Діти, пройдіть у безпечне місце, бережіть себе». А
коли ця сирена лунатиме під час офлайн-навчання, важко навіть уявити, це діти – вони налякані і сприймають все по-іншому. Усі ці чинники не дають мені морального права погодитися на очне навчання.

Так, перед війною у школі було ряд тренувань, вчилися евакуйовуватися, знайомилися з вибухонебезпечними предметами, бо вісім років триває війна. Але це сприймалося зовсім
по-іншому. Та коли нам проводили навчання піротехніки з міжрегіонального центру швидкого реагування м.Ромни вже під час широкомасштабної війни, слухали його спеціалістів вже з думками, деяким досвідом вже пережитого. Головне на сьогодні – безпека дітей, життя, це найвища цінність і з цим неможливо сперечатися.

Олено Анатоліївно, яка кількість дітей планує навчатися у новому навчальному році у Вашому закладі?

Минулого навчального року Краснопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів налічувала до 700 учнів. Коли порахувати по закладу, то близько 20 відсотків наших школярів станом на сьогоднішній день, виїхали за межі громади.


Приїздять діти з інших населених пунктів, частіше це учні прикордонних сіл нашої громади, але їх небагато. Класні керівники постійно спілкуються, моніторять місце перебування дітей, жодна дитина не має лишитися поза увагою вчителя. Учителі знають проблеми кожної дитини, проймаються ними і намагаються допомогти їх вирішити, особливо, коли діти опиняються у складних життєвих умовах.

Зараз – пора вчительських відпусток. Чи відпочивають класні керівники?

Наразі вони перебувають у відпустках, але підтримують спілкування з дітьми, з батьками. Дуже часто батьки телефонують, і діти звертаються, бо знають, що їм завжди допоможуть, підкажуть і ми повинні контролювати цей процес. На сьогоднішній день дуже складно слідкувати за рухом учнів.

Щотижня класні керівники звітують, скільки виїхало дітей за кордон, скільки за межі
громади, є такі, хто повертається. Ці цифри змінюються кожного дня. Ми намагаємося тримати зв’язок. Більшість дітей, які виїхали за кордон у перші дні війни, особливо 9-11 класи, продовжили у нас навчатися дистанційно та по закінченню навчального року отримали свідоцтва про
здобуття базової і повної середньої освіти.

Усім випускникам вручено свідоцтва про освіту?

Ні, дехто ще не отримав. Є діти, які перебуваютьза кордоном, і документ про освіту можуть отримати батьки, або на їхнє прохання ми маємо їх надсилати у ту чи іншу країну. Але це дуже складна процедура. Ми повинні підготувати пакет документів зі свідоцтвом про освіту у відділ освіти, той, в свою чергу, в Департамент освіти, далі в Міністерство освіти, потім у Міністерство
закордонних справ, звідти у дипломатичні установи у зарубіжних країнах. І тільки там батьки можуть отримати ці свідоцтва про освіту.

Чи планують повертатися учні Краснопільської школи до свого навчального закладу?

Частина дітей, особливо 10-11 класи, залишаються навчатися за кордоном, де обов’язкова освіта 9 класів. Далі вже це коледжі, заклади професійного спрямування, то деякі наші діти будуть навчатися у таких закладах. Якщо у нас дитина навчалася у восьмому класі, то у Польщі, наприклад, її зарахували до сьомого класу. Приємно те, що з тих шкільних предметів, де не потрібна мова (математика, фізика, образотворче мистецтво) наші діти на висоті. Це означає, що наші вчителі, наша школа дають непогані знання, а наші учні себе гарно зарекомендували, їх хвалять, вони отримують високі бали за своє навчання, іноді навіть вищі ніж отримували у нашому закладі. Єдина проблема у їх освітньому процесі за кордоном, це незнання мови країни, у яку вони виїхали. Є щасливчики, які навчаються за кордоном в українських школах, то там співпадає і клас, і програма.


Як розповідають діти та їх батьки, вони там себе почувають комфортно. Декому взагалі пощастило навчатися у одній школі разом із своїми краснопільськими однокласниками. Наші діти комунікабельні, їм там спокійно, вони знайшли багато друзів, відчувають підтримку своїх
закордонних однолітків-однокласників.

Щодо скорочення працівників у Краснопільській школі, воно відбудеться?

Що стосується штатного розпису, то відповідно до сьогоднішніх умов, він зазнає змін. Зокрема в нашому закладі ми намагаємося зробити все, щоб вберегти на робочому місці кожного працівника, кожна людина для нас є важливою. Можливо буде менше навантаження, чим хотілося б, але головне утриматися на роботі, бо на сьогодні лишитися без роботи дуже складно. Довелося піти на
непопулярні міри.

Вчителі-пенсіонери, у яких закінчився термін дії контракту 30 червня, вони звільнені по закінченню
контракту. Я уклінно дякую цим педагогам, їхньому досвіду, шана і повага їм, кожен мені дорогий, бо частина з них і мої вчителі, мої наставники, які допомагали мені у професійному та кар’єрному
рості. Це стосується і двох моїх заступників з навчально-виховної роботи, я постійно відчувала їх допомогу як керівник. Можливо, з кимось буде заключено контракт у кінці серпня, якщо буде така потреба, але при всій повазі, першочергово отримають навантаження ті працівники, у яких немає іншого джерела доходу. Більшість вчителів-пенсіонерів поставилися до цього з розумінням.

Чи працюватимуть вихователі груп подовженого дня?

Зараз груп подовженого дня, як таких не буде, це зрозуміло, і тому вихователі підпадатимуть під зменшення навантаження. Більшість з них мають фах, тому намагатимемося дати години з предметів відповідно до їхнього диплому. Головне зберегти штат, щоб ніхто з людей не пенсійного віку не потрапив під скорочення та не залишився без роботи. Це наше головне завдання разом із профспілкою.

Олено Анатоліївно, 175 навчальних днів у році для закладів освіти лишилися обов’язковими? Як щодо наповнюваності у класах?

Зараз цей норматив прибрали. Уряд поставився з розумінням до того, що у воєнний час важко організовувати і проводити навчальний процес, тому зняли обмеження у 175 навчальних днів, які
були необхідними для навчального процесу, і у кожного навчального закладу було своє закінчення навчального року.


Також прибрали норматив щодо наповнюваності дітей у кожному класі, раніше було 30 – це гранична межа, тепер їх може бути більше.

Тож у Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів учні здобуватимуть освіту дистанційно?

Так. Поки ми робимо все для того, щоб організувати онлайн навчання. Закінчиться війна, буде перемога, і буквально на другий її день ми повернемося усі до школи, і заклад, і всі його працівники з нетерпінням чекають на усіх своїх учнів. Ми повернемося до нормального навчання, ми готові до нього перейти в будь-який момент. Є, звісно, складності, які стосуються дистанційного навчання і є
різні можливості у дітей. Розуміємо, коли у сім’ї їх двоє, троє і більше, а уроки тривають за розкладом одночасно, не кожна родина може забезпечити персональним комп’ютером, ноутбуком чи телефоном кожну дитину.

Як показує минулорічна практика, близько 20-30 відсотків учнів виходили на онлайн-уроки, решті надсилалися завдання по мірі їх можливостей та сил. Хотілося б подякувати батькам, які контролювали процес дистанційного навчання їхніх дітей, бо коли у батьків свідомий підхід до того, що їх дитина повинна отримати освіту, здобути знання, вони контролюють, допомагають, цікавляться, тримають зв’язок з вчителями, то там є і результат. Звісно, кожна родина опинилася у різних життєвих умовах та обставинах, тому дехто планує надолужити та отримати знання після закінчення війни. Головне, щоб були усі живі та здорові.

Скільки заяв батьків майбутніх першокласників маєте зараз?

На сьогоднішній день 49 заяв, але все може змінитися кожної хвилини. От є подана заява, відповідні документи, але бувають випадки, коли діти виїхали вже разом з батьками після певних подій.
Найважчим та «найспекотнішим» для нас буде кінець серпня. Тому, що тоді конкретно потрібно по кожному класу визначитися скільки дітей приступить до навчання у нашому закладі та скільки дітей
вибуло. Військовий стан вніс свої корективи у освітній процес, і є таке поняття як подвійне зарахування. Дитина і в нас проходить дистанційне навчання, а також навчається у закладі там, де перебуває на даний час. З-за подвійного зарахування можуть виникнути складнощі, бо
не завжди батьки можуть вчасно надати довідку про те, що дитина навчається у
тому чи іншому закладі освіти. Але є перспективи, є бачення організації освітнього процесу.

Олено Анатоліївно, як буде організовано процес навчання школярів із особливими потребами?

Ці освітні послуги однозначно надаватимуться, ми над цим працюємо. Основну роботу з ними проводитимуть асистенти вчителя та психологи. Знову ж таки, успішність залежатиме від того,
наскільки зацікавлені батьки. У минулому навчальному році, коли була потреба, вчителі закладу ходили до дітей додому, хоча цього не вимагалося, але вони це робили і займалися з такими учнями, бо в навчальному закладі ми боялися ризикувати та проводити очні заняття.

Є плани, є перспективи, є впевненість, що коли закінчиться війна ми все разом з нашими учнями надолужимо, все вивчимо.

Пілотний проєкт Нової української школи у Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів триває?

Так. Ми не зупиняємося на тому, що розпочали п’ять років тому. Пілотування тепер відбуватиметься у шостому класі, ми залишаємося учасниками пілоту. На жаль, деякі заклади освіти України вибули з пілотування в ряд відомих причин.
Але постійна увага до нашого закладу департаменту освіти і науки Сумської ОДА, відділу освіти Краснопільської селищної ради, їхня допомога та підтримка постійно спонукають до дії. Нова українська школа – це школа розвитку дитини протягом життя, це перспективно.

З п’ятого, тепер вже з 6-го пілотного класу учні навчаються за кордоном?

Звісно, і ці діти вирізняються комунікабельністю та вміють відстоювати свою думку. Вони проявили знання, але їм складно, бо знову ж таки не знають мови країни, у якій навчаються. До слова, наші учні, які перебувають у Німеччині, спілкуються державною мовою цієї країни на побутовому рівні. Тому, навіть батьки відмітили позитивом те, що в школі діти вивчали німецьку.

Чим зайняті школярі Вашої школи у закордонних країнах?

Багато з них вивчають мову, знайомляться з країною, у якій перебувають.
Дехто з наших учнів займаються волонтерством, мають активну громадську позицію. Від них ми іноді отримуємо невеличкі посилочки, у яких найціннішими є роботи дітей. Ці малюнки, вироби,
значки, зроблені руками школярів, ми передаємо нашим військовим, для яких вони багато чого вартують. Наші діти є справжніми патріотами, які все розуміють і говорять, що вони обов’язково
повернуться. Вони дуже вболівають за свою школу, за свою країну та будують плани на майбутнє і вірять у Перемогу.

Дякую, Олено Анатоліївно, за інтерв’ю. Швидкого повернення у стіни рідної школи усіх її учнів та усім нам Перемоги.

Навзаєм.
О.КИСЛЕНКО.

Газета “ПЕРЕМОГА”