Нещодавно в Українському кризовому медіа-центрі журналісти з різних областей, в тому числі й Краснопільської газети «Перемога», мали можливість зустрітись із заступником міністра охорони здоров’я Богданом Боруховським. Пресконференцію присвятили масштабам руйнування медичної інфраструктури і процесу її відновлення.

За інформацією спікера, внаслідок російської агресії 144 об’єкти повністю зруйновані, 958 пошкоджені. Загальна сума збитків оцінюється в понад 40 мільярдів гривень. В розрізі територій найбільше постраждали Харківська,
Донецька і Київська область. Є і зворотна статистика. Як тільки відбувається деокупація території, починається процес відновлення закладів охорони здоров’я. «Як тільки військові дають дозвіл, туди везуть ліки. Далі працюють комунальні служби – відновлюють комунікації для забезпечення життєдіяльності закладів. Потім аудит будівельний і наявності медичного обладнання».


Таким чином, за 8 місяців в Україні вдалося відновити 95 об’єктів. Найбільше у Київській області і в столиці, а також у Чернігівській, Дніпропетровській, Житомирській і Вінницькій областях. Крім того, 204 об’єкти відновлено частково. В міністерстві підкреслюють, що зруйновані об’єкти медичних закладів будуть відновлюватися з максимальним наближенням до європейських стандартів. Журналістів цікавили джерела фінансування робіт з відновлення, адже зі слів самого заступника міністра, навіть у такі важкі часи, коли першою задачею є підтримання обороноздатності країни, важливо, аби лікарям забезпечувалася задекларована заробітна плата, і тому грошей в медичній системі не вистачає. Близько 30 % від загальної суми витрат складає міжнародна і національна благодійна допомога. Боруховський навів приклад Сумщини, де всесвітньо відома компанія Rolls-Royce виділила кошти на будівництво в одному з міст нової амбулаторії. «Є глобальна ініціатива United-24. Це платформа, куди зі всього світу надходять кошти на різні напрями відновлення України, і один з цих напрямів – охорона здоров’я, – продовжив заступник міністра. – Місяць тому завдяки внесеним змінам у постанову Кабінету міністрів з’явилась можливість з цього фонду брати кошти на відновлення медичних закладів.

Користуючись нагодою, поцікавився у заступника міністра питаннями функціонування медичних закладів у прикордонні.

Пане Богдане, щойно Ви говорили про відновлення зруйнованих, пошкоджених лікарень в деокупованих регіонах України. А чи планується при цьому перепрофілювання медичних закладів, адже, по-перше, очевидно, що в багатьох районах, громадах, особливо прикордонних, відбувається зменшення населення. А ті, хто залишився, потребують не лише медичної, а й психологічної, реабілітаційної допомоги.

Дякую, слушне питання. Чи будуть відновлюватись лікарні в такому вигляді, як були? Звісно, ні. По-перше багато медичних закладів взагалі відновленню не підлягають, їх потрібно будувати заново. До кожного випадку треба підходити індивідуально. Якщо інвестиції в реконструкції будуть дорівнювати новому будівництву, то простіше і краще буде будувати новий заклад, і, як я вже зазначав, зруйновані об’єкти медичних закладів будуть відновлюватися з максимальним наближенням до європейських стандартів.


Щодо психологічної реабілітації, то це сьогодні топ-тема, в нашому Міністертві щоденно відбуваються десятки нарад на
різних рівнях, саме на реабілітацію будуть спрямовані ресурси і кошти для підняття кадрового потенціалу медичних закладів, адже важко усвідомити, скільки людей, і не лише військових, а й цивільних, дітей, потребують психологічної допомоги. До речі Національна служба охорони здоров’я розробила нові пакети послуг з новими оплатами, які
дозволять медичним закладам вийти на новий рівень.


Наприклад у Програму медичних гарантій включено новий пакет «Комплексна реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах». Законтрактуватися на нього лікарні можуть з 1 листопада до 31 грудня цього року. Виплати по цих пакетах послуг досить високі і лікарням варто за них поборотись.

Як відомо, Сумщина і Чернігівщина увійшли до пілотного проекту МОЗ, який передбачає створення госпітальних кластерів. Поясніть більш детально для наших читачів, що несе ця реформа і чи не загрожує це закриттю лікарень у невеличких прикордонних громадах?

Це справді достатньо складна модель, яка враховує багато параметрів. Але з нею доволі просто розібратись, коли бачиш перед очима мапу тієї чи іншої області, району, коли знаєш, де і скільки населення проживає, який вид послуг буде надавати той чи інший тип закладу. Звичайно, Міністрство охорони здоров’я може лише надавати свої думки, своє бачення, та все ж рішення приймається на місцях обласними департаментами охорони здоров’я.


Що являє собою створення госпітальних кластерів? За реформою, кожна область розглядається як окремий госпітальний округ, в рамках якого лікарні будуть розділені на надкластерні, кластерні, загальні. Надкластерні лікарні, це рівень області, максимально оснащені сучасним обладнанням та надаватимуть найширший спектр послуг. Кластерні медзаклади (від 150 тисяч наслення): розраховані на отримання медичних послуг при найбільш поширених хворобах. Загальні лікарні: базові медичні послуги надаються для пацієнтів однієї або кількох громад. Поділ кожної території на госпітальні кластери – це спосіб збалансувати переваги та недоліки децентралізації, коли територіальна громада
буде чітко знати, до якого госпітального кластеру вона належить та мусить враховувати роль свого медичного
закладу в роботі всієї системи. Госпітальне планування надає кожній громаді орієнтир: де і які послуги мають
отримувати мешканці, де необхідна співпраця з іншими громадами.

Пане Богдане, прокоментуйте питання функціонування невеликих лікарень в невеликих громадах, якщо буде відмінена додаткова фінансова допомога від НСЗУ або так званий пакет 49?

Відразу зазначу, що для закладів, які наразі мають угоди із НСЗУ за 49 пакетом, у мене погана новина – з нового року цього пакету не буде. Чому? Бо це був тимчасовий пакет для підтримки неефективних і фінансово неспроможних лікарень. Тому головні лікарі, як управлінці, мають негайно вжити заходів, переглянути дохідну частину і видаткову, навести лад. Якщо медичний заклад фінансово неспроможний, його має дофінансовувати або громада, або держава. Відразу зазначу, що наразі держава має величезний дефіцит бюджету і не має змоги дофінансовувати неефективних менеджерів і неуспішні лікарні. Перехідний період тривав майже три роки і був час підготуватись до роботи в нових умовах.
Але у лікарень є власники, які можуть взяти дофінансування на себе, хоча це теж не правильно, лікарням
потрібно створювати нові пакети послуг для фінансування їх НСЗУ або ж скорочувати витрати, скорочувати
персонал. Ще раз зазначу, що все залежить від менеджерських, управлінських здібностей головного лікаря.
О. МОЦНИЙ

Реклама