Мабуть, кожному з нас хотілося б пізнати щось загадкове та незвідане. Доторкнутися до таємничого та недосяжного, заглянути в майбутнє або опинитися в минулому. Історія дає нам можливість подорожувати в часі, археологія – доторкнутися до історії.

У Малорибицькій філії Миропільського НВК відбулася зустріч з археологом, колекціонером, місцевим краєзнавцем, автором численних наукових праць, аспірантом Національної Академії Наук – Романом Олександровичем Гордієнком. Незважаючи на те, що історія вивчається в старших класах, на зустрічі були присутні і учні початкових класів які не могли пропустити цей захід. Діти із захопленням слухали розповідь археолога про давні катастрофи в історії людства та їхній вплив на діяльність людини. Проста, енергійна, емоційно-забарвлена розповідь з легкими нотками витонченого гумору немов би затягувала у незвідані таємниці минувшини. Здавалося б така нудна, для учнів, тема культурних шарів почала викликати щире зацікавлення проблематикою.

Ось, м’яко та плавно ми вже поринаємо в світову археологічну спадщину. Видатні археологи минувшини й сьогоденні немов живими виринали в уяві кожного слухача. Інформація про археологічні розкопки на території Миропілля, Малої Рибиці, Запсілля, Горналі, Сінного не залишили байдужого нікого. Живучи в селі навіть не здогадуєшся про все те багатство, всю ту історико-культурну спадщину, той величезний внесок в науку який дала саме твоя місцевість.

2

Очевидно, що одними лише балачками та розмовами ситий не будеш. Роман Олександрович, як молодий але вже досвідчений археолог та колекціонер облаштував цілу краєзнавчу експозицію для наших юних істориків які після лекції із привеликим задоволенням ринулися на власні очі поглянути історичні артефакти минувшини.

В експозиції були продемонстровані різноманітні зразки кераміки (бронзового віку, скіфську та раннього середньовіччя), нумізматичні матеріали (монети). Багата на монетні знахідки Сумська земля. Як на поодинокі, так і на цілі комплекси в сотні, а то й тисячі екземплярів. Дослідження монетних знахідок дає уявлення про грошовий обіг на нашій території у різні часи — римські динарії Юлії Домни, Фаустіни Августи, Антоніна Пія, Луція Вера та Марка Аврелія. Колись, римські імператори розплачувались динаріями за спокій на кордонах з “варварами”. Учням було цікаво дізнатися і про походження слова “монета”, яким ми користуємось майже кожний день.

Історично так склалося, що коли розпочали карбувати монети в Стародавньому Римі, то перший монетний двір розмістився у підніжжя храму богині Юнони. Юнона римська богиня шлюбу та народження, покровителька материнства. У неї було декілька прізвищ. Одне з них – “монета”. Юнона Монета була покровителькою виготовлення грошей. Її часто карбували на римських грошах. Тому, ми до цих пір і користуємося словом монета. У всьому світі розуміють милозвучне слово “money” – гроші.

З особливим інтересом діти дізнавалися про представлену колекцію давньохристиянських хрестиків зібраних з усієї території України. Вони вражають своєю різноманітністю: скандинавські та давньоруських часів, зроблені з металевих сплавів або відшліфованого каменю за часів Володимира Великого чи інших князів.

3

Захід справив на учнів настільки велике враження, що вони наввипередки почали згадувати про речі, які в них є вдома та розпитувати про їхню історичну цінність. Дехто почав приносити їх у школу для того, щоб учитель історії розповів чи має ця річ історичну цінність. Наприклад Чумарний Віталій, учень п’ятого класу. Він приніс крем’яний наконечник дротика, який вчитель віддав на визначення Роману Олександровичу. Виявилося що він датується бронзовою добою і потребує подальших досліджень.

Вивчення історії це не тільки кабінетне буквоїдство яке проводиться лише з книжкою в руках, історією потрібно реально зацікавити. Подібні заходи значно розширюють дитячий світогляд і хай навіть якщо вони, в майбутньому, не стануть професорами у них залишаться приємні спогади про цікаві моменти шкільних років.
Вчитель історії Є.О.Забаренко
Аспірант ІА НАНУ Р.О. Гордієнко